Причини психологічних загострень в умовах карантину
За період карантину значно збільшилася кількість стресогенних чинників. Психологи стверджують, що особливу увагу зменшення чинників стресу мають найбільш такі:
Фрустрація – психічний стан, який викликає самотність, нудьгу, соціальну відірваність тощо. Фрустрація стає більш помітною і посилюється тоді, коли людина не в змозі брати участь у соціальному житті;
Неправдивість інформації – слабка інформованість, невизначеність чіткої мети карантину, відсутність чи недостатність інформації для населення тощо. Такі дії є чинником стресу і потребують підтвердженості та чіткості;
Фінансові витрати – ще один фактор виникнення стресу. Невдоволення своїм фінансовим становищем, перехід на фріланс, втрата роботи – соціальні та економічні проблеми, які збільшили вплив на людей і спровокували виникнення психологічних розладів;
Тривалість карантину – велика тривалість карантину, його чіткої невизначеності сприяла виникненню посттравматичним стресовим симптомам;
Страх інфекції – учасники різних досліджень вказували на те, що вони мають страх перед своїм здоров’ям, здоров’ям близьких людей. Найбільше переживання були при посиленні симптомів, які потенційно пов’язані із захворюванням.
Стигматизація – незважаючи на захворювання кожен з нас по-різному поводиться з інфікованими людьми: обривають будь-які контакти, уникають, відносяться до них із острахом і підозрою, висловлюють критичні коментарі.
Для подолання вищезгаданих стресових факторів, я вважаю, що потрібно організувати наступні дії:
Надання достовірної інформації;
Профілактика захворювання;
Звернення уваги людей на інші нейтральні (позитивні) теми;
Сприяння до саморозвитку;
Перегляд цікавих фільмів, відео, читання статей, книг;
Заняття творчістю;
Надання переваги матеріалам розважального характеру тощо.
Такі рекомендації дійсно зможуть знизити стрес від карантинних умов, допоможуть налаштуватися на позитивне мислення і продовжити жити у спокої та гармонії.Поділитися цим:
Автор публікації
